Кропива дводомна

Біологічні особливості

Кропива дводомна (Urtica dioica L.) – багаторічна трав'яниста рослина родини кропивних (Urticaceae) (50–170 см заввишки) з повзучим, дерев'янистим, гіллястим кореневищем. Стебло пряме, чотиригранне, вкрите, як і вся рослина, довгими і короткими жалкими волосинками. Листки видовжено-яйцеподібні (8–17 см завдовжки, шириною 2–8 см), до верхівки поступово звужені, при основі серцеподібні, крупнопилчасто зубчасті, на стеблі супротивно розміщені, довгочерешкові, з прилистками. Квітки одностатеві, дрібні, зелені, правильні, зібрані в довгі розгалужені колосисті суцвіття, які виходять із пазух листків. Рослина дводомна. Чоловічі суцвіття — прямостоячі, жіночі — після цвітіння пониклі. Тичинкові квітки з чотирироздільною оцвітиною і чотирма тичинками. Маточкові — з чотирилистою оцвітиною, внутрішні два листочки оцвітини крупніші за зовнішні. Маточка одна, з майже сидячою приймочкою і верхньою зав'яззю. Плід: горішок. Колір зеленувато-сірий або сірувато-коричневий. Форма яйцевидностиснута. Розмір: довжина 1,25-1,75, ширина 0,75-1, товщина 0,25 мм. Маса 1000 горішків 0,2-0,25 г.
Цвіте у червні-липні. Плоди дозрівають в серпні-вересні. При ранньому скошуванні рослини відростають і повторно зацвітають в серпні-вересні.

Обробіток грунту

При розміщенні кропиви після зернових попередників у залежності від складу бур'янів стерню лущать відвальними або дисковими лущильниками на глибину 8-10 см. Через 15-20 днів після лущення проводять глибоку оранку плугом з передплужниками на глибину 25-26 см. Рано навесні грунт боронують важкою бороною, потім культивують на глибину 10-12 см культиватором разом з боронуванням. Ділянки, що заливаються талими водами, орють навесні на глибину 18-20 см, після сходу води і подсихання верхнього шару грунту. У цьому випадку слідом за оранкою проводять 2-3-х разове боронування, а при необхідності і прикочування. До посадки площу культивують і боронують у міру ущільнення грунту і появи бур'янів.

Добрива

Під основний обробіток грунту рекомендується вносити мінеральні добрива фосфор та калій в нормі по 60 кг/га діючої речовини.
Рано навесні під культивацію вноситься азот в нормі 30 кг/га діючої речовини.
Підживлення кропиви проводять, як на першому, так і на другому році вегетації, азот вносять по 20-30 кг/га після кожного укосу при міжрядному обробітку. Після останього укосу восени (кінець вересня початок жовтня) вносять калій та фосфор по 30-40 кг/га.
На перехідних плантаціях підживлення проводять ранньою весною по мерзло талому грунті азот в нормі 30-60 кг/га (1-2 ц аміачної селітри).
Дуже ефективним є внесення під основний обробіток грунту органічних добрив, зокрема перегною ВРХ в дозі 40 т/га.

Сівба

У початковий період росту кропива потребує підвищеної вологості верхнього шару грунту та дуже схильна до пригнічення бур'янами, особливо за насіннєвого розмноження. Для інтенсивного розвитку рослин дуже важливо в цей період підтримувати посіви в чистому від бур'янів стані. За появи проростків бур’янів виконують до сходове боронування посіву середніми боронами, за вчасного і якісного виконання даного агрозаходу перша хвиля ранніх ярих однорічних бур’янів знищуються практично повністю.
За появи сходів кропиви виконують перший обробіток міжрядь на глибину 4-5 см культиватором з односторонніми лапами-бритвами. Подальші обробітки проводять у міру появи бур'янів. На плантаціях кропиви дводомної першого року вегетації необхідно провести 3-4 міжрядних обробітки і, в залежності від стану агрофону, 3-4 прополки в рядках.
На плантаціях другого року за вегетацію проводять 2-3 міжрядних обробітки і по необхідності прополки в рядках.
Слід звернути увагу, що кропива за сприятливих умов інтенсивно розвиває кореневу систему, тому ширина робочих органів культиватора постійно повинна змінюватися. З другого року вегетації рядки змикаються, міжряддя практично не видно, тому культиватором нарізаються нові міжряддя.

Догляд

У початковий період росту кропива потребує підвищеної вологості верхнього шару грунту та дуже схильна до пригнічення бур'янами, особливо за насіннєвого розмноження. Для інтенсивного розвитку рослин дуже важливо в цей період підтримувати посіви в чистому від бур'янів стані.
За появи проростків бур’янів виконують до сходове боронування посіву середніми боронами, за вчасного і якісного виконання даного агрозаходу перша хвиля ранніх ярих однорічних бур’янів знищуються практично повністю.
За появи сходів кропиви виконують перший обробіток міжрядь на глибину 4-5 см культиватором з односторонніми лапами-бритвами. Подальші обробітки проводять у міру появи бур'янів. На плантаціях кропиви дводомної першого року вегетації необхідно провести 3-4 міжрядних обробітки і, в залежності від стану агрофону, 3-4 прополки в рядках.
На плантаціях другого року за вегетацію проводять 2-3 міжрядних обробітки і по необхідності прополки в рядках.
Слід звернути увагу, що кропива за сприятливих умов інтенсивно розвиває кореневу систему, тому ширина робочих органів культиватора постійно повинна змінюватися. З другого року вегетації рядки змикаються, міжряддя практично не видно, тому культиватором нарізаються нові міжряддя.

Збирання

Сировиною кропиви дводомної є надземна маса, зокрема сухе листя, інколи використовують кореневища. Траву кропиви збирають на першому році вегетації 2 рази (при розмножені вегетативно – кореневищами), на другому та послідуючих роках вегетації виконують 4 і більше укосів. Перший укіс на першому році вегетації виконують у червні – липні (залежно від способу розмноження), на другому році в кінці травня. Вже через 40-50 днів після збирання врожаю, за забезпечення рослин оптимальною вологістю грунту та елементами живлення, виконують наступний укіс.
Скошують надземну масу кропиву комбайном із одночасним завантаженням сировини в причеп.
Висушують сировину в промислових сушарках методом активного вентилювання підігрітим повітрям, температура теплоносія не повинна перевищувати 40 оС. Сировину можна висушувати в природніх сушарках під навісом на стелажах розстилаючи тонким шаром та забезпечуючи активне природнє вентилювання. Висушену сировину залишають для відволоження (абсорбування вологи з повітря) так, як пересушений листок кропиви дводомної легко руйнується на дрібні частинки (в пил) та втрачає товарний вигляд. Далі сировину за потреби подрібнюють, або відділюють лист від стебла, за вимоги споживача.
Врожайність сухого листа кропиви за оптимальних умов росту та розвитку може становить 2 т/га на першому році вегетації та 4 т/га на другому та послідуючих роках вегетації.

Шкідники і хвороби, методи боротьби з ними

Серед квороб кропиви дводомної найбіль поширена іржа (Puccinea urticae-caricis) та септоріоз (Septoria urticae).
Іржа - на нижній стороні листків утворюються бурі круглі подушечки гриба, при сильному розвитку хвороби листки засихають, розвиток рослин пригнічується.
Септоріоз - на листках утворюються округлі, або кутуваті темні плями, обмежені випуклою чорною облямівкою та вкриті чорними крапинками плодоношення гриба. Розвиток хвороби починається з нижнього ярусу листків, які при сильному розвитку хвороби осипаються.
Проти хвороб профілактично можна застосувати Фітоцид 2 л/га.
До найбільш шкодочинних видів комах кропиви дводомної відносяться: попелиця (Aphis urticata), сонцевик кропивяний (Aglais urticae), сонцевик змінний (Araschnia levana) та інші види сонцевиків.
Кропив’яна попелиця живиться з нижньої сторони молодих листків, у результаті чого вони деформуються, краї загортаються всередину, рослина відстає у рості.
Гусениця метеликів сонцевиків пошкоджує верхівки стебел, листків обгризаючи їх із країв або виїдаючи отвори, за значного поширення завдають великих втрат урожаю та знижують якість сировини.
При появі попелиць не допускаючи сильного закручування листя та при появі гусинець метеликів сонцевика застосовують за не великої чисельності шкідників Актофіт (1,2 л/га), за значного поширення хімічний препарат Актеллік, 50% (1 л/га).